Теорія І Методика Виховання Омеляненко В Л 11 Сутність Педагогіки Як Науки Про Виховання Людини

Пенітенціарна педагогіка (лат. Penitentiare — каяття) займається проблемами перевиховання засуджених людей. Іншими словами, спробуємо оцінити з наукознавчими позицій саме ті компоненти логічної структури педагогічної науки, від яких значною мірою залежить її здатність вийти за коло рутинних описових функцій в зону активних прогностичних і перетворювальних потенцій. Спроби визначення наукового статусу педагогіки робилися неодноразово. Ці спроби фактично сходять до самих початкових етапах формування даної області життєво важливої людської діяльності, спрямованої (не багато, не мало!) на безперервне відтворення (в духовному сенсі, зрозуміло) самого роду людського … Виховання зберігає свою специфіку і в наступних суспільно-економічних формаціях.

педагогіка як наука

Як особистість, людина формується в соціальній системі шляхом цілеспрямованого й продуманого виховання. Особистість визначається мірою засвоєння суспільного досвіду, з одного боку, і мірою віддачі суспільству, посильного внеску в скарбницю матеріальних і духовних цінностей – з іншого. Щоб стати особистістю, людина повинна в діяльності, виявити свої внутрішні властивості, закладені природою і сформовані життям та вихованням.

Тема 6 Інновації В Педагогіці

Він створив цілісну дидактичну систему, визначив шляхи і засоби розвиваючого навчання, збагатив принципи навчання. Ось чому на певному рівні розвитку людського суспільства і, зокрема, в більш пізній період рабовласницького ладу, коли виробництво і наука досягли значного розвитку, виховання виділяться в особливу суспільну функцію, т. Виникають спеціальні виховальні установи, з’являються обличчя, професією яких стало навчання і виховання дітей. Це мало місце в багатьох древніх країнах, але більш або менш достовірні відомості про школи для хлопчиків дійшли до нас з Єгипту, країн Ближнього Сходу і античної Греції. Глибока криза суспільства різко погіршила життя значної частини населення, посалила соціальна напругу.

Надалі педагогами стали називати спеціально підготовлених людей, які займалися навчанням і вихованням дітей і для яких педагогічна діяльність була професією. Звідси особлива наука про виховання стала називатися – педагогікою. Так педагогіка стала наукою про виховання і навчання дітей. Таке розуміння педагогіки збереглося аж до середини XX віку І тільки в останні десятиріччя виникло розуміння того, що в кваліфікованому педагогічному керівництві мають потребу не тільки діти, але і дорослі. Саме коротке, загальне і разом з тим відносно точне визначення сучасної педагогіки наступне це наука про виховання людини. Поняття “виховання” тут вживається в самому широкому значенні, включаючи освіту, навчання, розвиток.

Запит На Курсову/дипломну

Усе це поставило перед суспільством проблему пошуку шляхів, якими можна суло б задовольнити потреби, інтереси та права особистості. Деякі заходи, що приймалися з метою соціального захисту населення (як правило, безсистемні. що мали переважно грошове вираження з вигляді соціальних пільг особам, які знаходилися за межею бідності) приносили лише тимчасовий економічний і політичний ефект. Вони не могли протистояти інфляційним процесам, зростанню кількості людей, які потребували соціальної Допомоги.

Класифікація занять такого роду, підходи і методичні розробки. Підготовка викладача до проблемного викладу матеріалу. Педагогічна техніка, що спирається на знання і здібності, дозволяє всі кошти пов’язати з метою, зробити педагогічну діяльність гармонійною. Чисто практичну педагогічну діяльність називають “мистецтвом, створеним на науковій основі”. Педагогічна діяльність кожного конкретного педагога, кожного конкретного педагогічного колективу є мистецтвом в тій мірі, в якій в цю діяльність вкладається творчий потенціал.

Таким чином, предмет цієї збірної суспільної науки включає в себе закономірності становлення процесу виховання в часі, які тісно пов’язані з канонами розвитку соціальних відносин. Також об’єкт, предмет і функції педагогіки відображають сукупність особливостей та умов здійснення педагогічного впливу. Макаренко звертав увагу на специфічність об’єкта педагогіки. Він не погоджувався з більшістю дослідників того часу. Макаренко вважав помилковою їхню думку про те, що як об’єкт педагогіки виступає дитина.

Прогностична, що полягає в науковому прогнозуванні та пошуку способів вдосконалення педагогічної діяльності в ДНЗ. Описово-прикладна, що являє собою науковий опис актуальних програм і технологій, використання яких в освітньому процесі служить гарантією гармонійного розвитку особистості. Таким чином, суть діалектичного ставлення «навчання – виховання» полягає в розвитку діяльністю та особистісних рис нагороду, заснованому на врахуванні його інтересів, набутих ЗУН, здібностей. Викладання, тобто цілеспрямована передача знань, життєвого досвіду, способів діяльності, основ культури і науки. Рефлексивний, або коригуючий, який передбачає проведення оцінки впливу педагогічних досліджень на навчальну та виховну практику, за результатами якої можна провести коригування, враховуючи взаємозв’язок науки і практики. Аспекти педагогічної дійсності впливають на дитину не тільки під час безпосереднього впливу, а й згодом знаходять своє відображення в подіях її життя.

Основи Психології І Педагогіки – Степанов О М 2006

“Лише ідея, а не техніка і не талант може бути повідомлений однією особою іншій, і тому лише в вигляді відомих ідей, тобто у вигляді теоретичної науки, може існувати педагогіка “(П. П. Блонський. Курс педагогіки. М., 1916). У Стародавній Греції педагогами називалися раби, яким аристократи доручали доглядати за дітьми, супроводжувати їх до школи. Грецьке слово “пейдагогос” (пейда- дитина, гогос – вести) позначає дитино-водій. Згодом педагогами стали називати людей, які займалися навчанням і вихованням дітей.

В епоху середньовіччя педагогічною діяльністю займалися переважно священики, ченці. У міських школах та університетах могли викладати і https://romcbkr.ck.ua/ люди, які не мали духовного сану. © studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов’язкове.

Діяльність в сфері науки – наукове дослідження. Це особлива форма процесу пізнання, таке систематичне і цілеспрямоване вивчення об’єктів, в якому використовуються кошти і методи науки і яке завершується формуванням знань про об’єкти, що вивчаються. Педагоги-матеріалісти вважають, що всі нормальні люди отримують від природи високі потенційні можливості для розвитку своїх розумових та потенційних сил і здатні практично до необмеженого духовного розвитку. Існуючі відмінності в типах вищої нервової діяльності сприяють лише зміні ходу розумових процесів, але не визначають якостей І рівня самої інтелектуальної діяльності. Відомий генетик академік М.П.Дубінін вважає, що для нормального мозку не існує генетичної обумовленості варіацій інтелекту і, що розповсюджувана думка, нібито рівень інтелекту передається від батьків до дітей, не відповідає результатам наукових досліджень. Розрізняють внутрішні й зовнішні суперечності, загальні (універсальні), що сприяють розвитку людських мас, та індивідуальні — характерні для окремо взятої людини.